Статті

Дорога до мирного життя: як у Дніпрі допомагають ветеранам повернутися з війни

Не забуваймо підтримувати наших захисників через перевірені фонди та ініціативи.

Після боїв – новий фронт. Тепер уже всередині себе. І на цьому фронті ветерани не повинні залишатися сам на сам зі своїм болем, травмами і невизначеністю. У Дніпрі розгортається новий напрямок підтримки захисників – фахівці із супроводу ветеранів. Хто вони і як допомагають повернутися до цивільного життя – читайте далі.

Професія, продиктована життям

З ініціативи Міністерства у справах ветеранів в Україні з’явилася нова професія – фахівець із супроводу ветеранів війни. Ці спеціалісти – своєрідні «навігатори» для воїнів, які повертаються до мирного життя з фронту, часто – з пораненнями, контузіями, психологічними травмами.

У Дніпрі вже стартувала підготовка таких фахівців. Набір здійснюється через державну платформу «є-Ветеран». Кожен, хто має відповідну мотивацію і підготовку, може подати заявку.

Ветеран, який зміг – завдяки підтримці

Художник Олександр Костенко із Дніпра – ветеран, який особисто відчув, як важко повертатися з війни. Доброволець, кремезний чоловік, митець. Він пішов на фронт у перші дні вторгнення. А в серпні 2022 року – мінометний удар у бліндаж, важка контузія, черепно-мозкова травма.

«Очі засипані, не розумію, де я… Голоси, туман… Гул у голові, ніби двигун у порожнечі», – пригадує Олександр.

Після шпиталю вдома йому допомагала дружина Людмила. Але що робити тим, у кого поруч немає близьких? Хто сам на сам із травмами та паперовою тяганиною?

«Навіть пояснити щось не міг. Пам’ять – як дірявий мішок. Без Люди я би й третини не зробив», – ділиться ветеран.

Олександр оформив інвалідність, отримав другу групу. На це пішов майже рік. Самотужки цей процес був би набагато довшим. І саме для таких ситуацій створено нову професію – людина, яка супроводжує на кожному кроці повернення до нормального життя.

Фахівець, що знає все – від пільг до психології

Фахівець із супроводу ветеранів – це не просто консультант. Це особа, що пояснює права, допомагає з документами, спрямовує до лікаря, психолога, юриста, допомагає знайти роботу чи нову професію.

Як зазначає офіцер Генштабу Кирило Дороленко, такий фахівець має бути не лише після демобілізації, а й ще на етапі мобілізації – коли людина вперше вступає у військову службу.

«Дуже часто ті, хто лише стають військовими, не знають своїх прав, не розуміють, куди звертатися. А після фронту ця потреба стає критичною», – пояснює Кирило.

Дніпро – місто, що створює інфраструктуру турботи

У місті вже діє «Простір турботи про ветерана» на базі обласного госпіталю ветеранів війни. Це місце, де можна не лише пройти реабілітацію, а й отримати всебічну допомогу: юридичну, соціальну, освітню.

У Дніпрі працює понад 50 фахівців із супроводу ветеранів. Але цього мало. Начальник управління ветеранської політики міськради Антон Малий визнає:

«Один фахівець обробляє до 100 запитів на місяць. Якщо кількість демобілізованих зросте – нам знадобиться значно більше рук».

Психологічна адаптація – теж частина супроводу

Психологиня Тетяна Єрмолаєва підкреслює: контузія, ПТСР, стреси – не менш небезпечні за фізичні поранення. І супровід має починатися з визнання болю та допомоги в подоланні невидимих ран.

«Мінімальний термін адаптації – три місяці. Але в багатьох випадках потрібен рік, а то й більше. І весь цей час ветеран не повинен бути сам», – наголошує вона.

Плани на майбутнє: зробити систему всеохопною

Поки що у Дніпрі діють точкові ініціативи: допомога у працевлаштуванні, підтримка ветеранів-підприємців, організація відпочинку. Але міська влада прагне розширити мережу фахівців, створити повноцінну систему повернення до життя.

«Ветеран не просто має вижити. Він має жити гідно. І для цього ми будуємо цю нову структуру турботи», – резюмує Антон Малий.

Замість епілогу

Кожен український ветеран – це історія гідності, боротьби та мужності. Але повернення з війни – не менш важкий шлях, ніж сама війна. Саме тому фахівці з ветеранського супроводу стають ключовою ланкою в побудові соціального тилу. Їхнє завдання – простягнути руку тим, хто захищав нас усіх.

Бо не буває колишніх захисників. Є ветерани, які потребують нашої підтримки – тут і зараз.

Пам’ятаймо: підтримати ветеранів – означає зміцнити тил країни. А ще – не забуваймо підтримувати наших захисників через перевірені фонди та ініціативи.

 

 

Читайте також:

На Дніпропетровщині відкрили оновлене приміщення спілки ветеранів та пенсіонерів МВС України

Як мобільні хаби допомагають ветеранам та їх родинам у громадах

Як ветерани змінюють професію після війни і долають бюрократію

 

1 коментар

Залишити відповідь