«Мінеральна угода» з США: що очікує на Дніпропетровський регіон?

Що саме передбачає угода? Чому наш регіон може опинитися в центрі уваги інвесторів? Та що про це думають самі мешканці, фахівці й екологи? Відповіді на ці запитання шукали журналісти «Жовті Води.City».

Угода: основні положення, виклики та перспективи

Глобальний попит на такі стратегічні ресурси як літій, кобальт, графіт, нікель, рідкоземельні метали, титанові й уранові руди стрімко зростає. Це пов’язано з розвитком «зеленої» енергетики, електромобілів та військових технологій.

Навесні цього року Україна та США уклали угоду, яка вже отримала неофіційну назву «мінеральна». Йдеться про створення спільного інвестиційного фонду, що фінансуватиме відновлення української економіки за рахунок прибутків від видобутку наших корисних копалин та внесків американської сторони.

Підписи під угодою поставили віцепрем’єрка — міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент.

Оприлюднений на сайті Кабінету Міністрів України документ складається з 12 сторінок детального опису умов співпраці. Ключовим елементом є запуск американсько-українського фонду відбудови. Він наповнюватиметься за рахунок ренти від нових ліцензій на видобуток копалин. Список корисних копалин включає 57 позицій. Це нафта, газ і рідкісноземельні метали.

Народний депутат України Дмитро Чорний вважає, що угода між Україною та США щодо співпраці у сфері видобутку корисних копалин – це «виклик часу» і необхідний крок для майбутнього країни. Угода дозволить Україні не просто мати стратегічного партнера в особі США, а й поступово перетворити ці відносини на справжній союз.

«Ми бачимо, що у часи Великої війни нам дуже не вистачає потужної допомоги з боку Штатів. І для того, щоб вона була, ми маємо стати реальними союзниками – довести, що ми гідні».

Депутат підкреслює, що попри секретність багатьох геологічних даних у минулому, процес запущено. Він також стверджує, що підприємствам регіону не потрібно боятися просто вивозу ресурсів з території. Бо нові підприємства з видобутку повинні будуватися за сучасними стандартами, а всі процеси — погоджуватись із громадами.

«Комусь може не подобатись сам факт кар’єру поруч, але з погляду норм він може бути цілком безпечним. Без обговорення з громадами нічого відбуватись не буде».

Що стосовно нашого регіону?

Як повідомляють «Forbes Україна» вартість основних корисних копалин на території Дніпропетровщини станом на 2023 рік оцінювалася у 3,5 трлн доларів. Поряд, на Кіровоградщині, вартість основних корисних копалин становила 270 млрд доларів. Загальна вартість копалин по всі території оцінювалася у 14,8 трлн доларів. При цьому 70% припадає лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. Загальний обсяг мінеральних ресурсів України – 111 млрд тонн.

За словами кандидата геологічних наук та головного геолога ТОВ «Восток-Руда» Віктора Яковлєва, наші території одні з найбагатших в Україні за запасами корисних копалин.

«Тут розташовані Криворізький залізорудний басейн, уранові та літієві родовища, Петрівський і Артемівський кар’єри. Саме ці землі найбільш перспективні для видобутку стратегічної сировини», – пояснює геолог.

Крім того, в області є родовища урану, заліза, літію, а також рідкоземельних елементів – ванадію, скандію, ітрію та фосфору. Однак роками ці багатства залишалися недоторканими. Причина – у складності видобутку та високій собівартості.

«Ціни на продукцію змінюються постійно. Наприклад, залізо ми колись продавали по $105 за тонну, потім ціна впала до $55 — і ми стали нерентабельними. Сьогодні залізо вартує $600, але собівартість у Кривому Розі понад $1000 за тонну. Те ж саме з рідкоземельними — їхня обробка потребує надскладних і дорогих технологій, якими володіють лише США і Японія», – говорить Віктор Яковлєв.

Інтерес міжнародних партнерів зараз – це реальний шанс для регіону, що може дати нове життя родовищам.

Можливість чи загроза?

Попри економічні перспективи, пов’язані з новим українсько-американським договором щодо корисних копалин, будь-які роботи з видобутку ресурсів завжди несуть ризики для довкілля.

«Перш за все потрібно розуміти, які саме копалини планують видобувати, у яких масштабах та яким методом. Але варто пам’ятати, що будь-який процес видобутку впливає на довкілля: це забруднення ґрунтів, вод, руйнування ландшафтів, поява пустот і проваль. Видобуток таких копалин, як вугілля, фосфати, літій, руда, уран – це завжди додаткові ризики для природи й людей», – пояснює екологиня Олени Сидоренко.

За її словами, підприємства зобов’язані дотримуватись екологічних норм, проводити постійний моніторинг стану вод, повітря та ґрунтів. Однак впливати на них та захист екології можуть і самі громадяни. Варіантів безліч: громадські слухання, звернення до місцевої влади, залучення ЗМІ, публічні обговорення.

Проблема не лише у видобутку, а в тому, що з часом суспільство перестає помічати наслідки. Особливо вразливими є водні ресурси, які під час видобутку можуть бути безповоротно зіпсовані. Магістр екології біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Сергій Вознюк наголошує, що в Україні багато прикладів, коли шкода від видобування залишалась «поза кадром» і ставала буденністю:

Бурштин на Поліссі — незаконний видобуток знищив ліси, перетворивши їх на «місяцеподібні пейзажі»;
Карпати — вирубка лісів і видобуток піску розірвали русла річок, спричинили зсуви;
Уранові шахти Кіровоградщини — джерело тривалого радіаційного навантаження, яке вважається «нормованим», але небезпека нікуди не зникла.