«Крим – це Україна, і він не предмет торгу» – чому про півострів не говорять на переговорах
«Крим – це невід’ємна частина нашої держави. Ми ці питання взагалі не виносимо на переговори. Це питання територіальної цілісності України, і жодна країна світу не має права вимагати від нас поступок», – пояснює народна депутатка Таміла Ташева.
Насправді, тема Криму не замовчується – вона просто не є предметом компромісу. За словами Ташевої, понад 100 країн світу одразу після анексії півострова підтримали територіальну цілісність України на рівні ООН. А декларація Пампео, прийнята в період президентства Трампа, прямо вказувала: Крим – це Україна.
Збройний спротив Росії: чому операції в Криму не зупиняються
Україна вже провела низку успішних військових операцій – знищено частину Чорноморського флоту РФ, уражено Керченський міст, атаковано нафтобази.
Але, як визнає Ташева: «На даний момент ми не маємо достатньо військових ресурсів для повного звільнення півострова. Проте це не означає, що ми не здійснюватимемо цільові удари».
Україна діє стратегічно: водночас із військовими кроками готується і до політичної реінтеграції регіону.
Спротив у Криму: 1500 справ за українські прапори та жовто-блакитні нігті
«Це не Росія. В Криму спротив триває. Щотижня – нові справи за «дискредитацію армії РФ», – наголошує Ташева.
За її словами, кількість проваджень за ст. 280.3 (дискредитація ЗС РФ) на півострові більша, ніж у всій Росії. Людей переслідують за кольори, символіку, пости в соцмережах.
Це свідчить про несприйняття окупації місцевим населенням.
Економічна деградація: туризм і великий бізнес мертві
Після 2014 року туризм у Криму зруйновано. Після 2022 року – ситуація катастрофічна.
«Туди їздять лише бюджетники, військові та судді РФ. Бізнес не заходить, бо все під санкціями. Немає інвестицій – немає розвитку. Це дотаційний регіон», – пояснює Ташева.
Будівництво військових баз відбувалось навіть у заповідниках. Керченський міст, траса Таврида – все інфраструктура для військових цілей, а не туристів.
Референдум – фікція. ФСБ зливала Україні справжні дані
«Явка не перевищувала 45%, голосували за РФ не більше 30%», – цитує Ташева дані, отримані від Мустафи Джемілєва з джерел у ФСБ. Партія «Руське єдинство» Аксьонова мала лише 3-4% на виборах. За націоналістичну «Нашу Україну» Ющенка голосувало більше кримчан, ніж за проросійських діячів.
Довга дорога до повернення: реінтеграція і нові виклики
«Україна має бути готовою до реінтеграції вже зараз. Неважливо, коли – через три, п’ять чи десять років. Але готуватися треба», – переконана Ташева.
Потрібна чітка гуманітарна політика, правові механізми, підготовка до фільтрації населення, включаючи агентів РФ та переселенців.
За 11 років у Криму оселилося від 500 тис. до 1 млн росіян. «Вони мають виїхати. Потім – індивідуальні рішення, хто може залишитися. Але безумовний виїзд – перший крок», – каже вона.
Росія ментально готувала анексію десятиліттями
«Я вчила українську не в школі, а з пісень. У 90-х в Криму української мови не було ніде», – пригадує Ташева.
До 2014 року на півострові діяли сотні проросійських організацій. СБУ ігнорувала їхню діяльність.
«Вони називали Україну банановою республікою, топтали наш прапор. А СБУ закривала очі.»
Це, на її думку, й стало передумовою того, що у 2014 році населення не змогло активно опиратися: не було армії, влади, зрозумілих дій.
«У Херсоні у 2022 році люди кидалися під танки. У Криму в 2014 році не було впевненості, що за тобою стоїть держава».
Крим – не забутий, і не залишений. Україна вже бореться за нього: на дипломатичному, військовому та інформаційному фронтах. І хоча шлях до деокупації буде довгим, держава має готуватись до реінтеграції щодня. Як зазначає Ташева:
«Цей процес не буде простим. Але ключове – нам треба звільнити цю територію».
Читайте також:
У Дніпрі в одному зі скверів висадили кримські сосни (ФОТО)
У Севастополі пролунав потужний вибух, перекрито Кримський міст
На Дніпропетровщині СБУ викрила неповнолітнього, який шпигував на користь російського ГРУ
1 коментар