Статті

Стратегія майбутнього: як Павлоградська лікарня перетворилась на медичну фортецю регіону

Павлоградська лікарня інтенсивного лікування – це приклад успішної трансформації української медицини.

Павлоградська лікарня інтенсивного лікування – це не просто місце, де рятують життя. Це осередок новаторства, партнерства, людяності й сміливості в умовах війни. Її директорка, Ірина Жицька, очолює заклад із 2019 року. За цей час вона не лише змінила інфраструктуру, але й саму філософію надання медичної допомоги. У 2025 році її відзначили в номінації «Новатор року» на регіональному рівні – і цілком заслужено.

Універсальна допомога для всього регіону

Лікарня – це кластерний заклад для всього Західного Донбасу, єдиний у своєму роді. Вона охоплює понад 24 пакети медичних гарантій НСЗУ. Щороку тут отримують допомогу понад 350 тисяч людей: місцеві мешканці, пацієнти з сусідніх громад і внутрішньо переміщені особи. Це демонструє її роль як основної ланки медичного забезпечення у регіоні, що функціонує в умовах війни та нестабільності.

Особливо важливою є наявність інтервенційної кардіології, яка надає допомогу пацієнтам з інфарктом міокарда. Цей напрямок став можливим завдяки підтримці державних і місцевих органів влади. Обладнання для відділення отримували в рамках довгострокових домовленостей із МОЗ, обласною радою, міським виконкомом Павлограда. З початку війни відділення стало критично необхідним, і наразі – єдиним у всьому регіоні Західного Донбасу.

Командна робота, що рятує життя

На думку Ірини Жицької, основою успіху лікарні є її команда. Тут працюють лікарі, медичні сестри, адміністративний персонал, які мають не лише відповідну кваліфікацію, а й сильну мотивацію. Вони щодня вирішують сотні медичних завдань у надскладних умовах. Багато з них пройшли міжнародні стажування, повернулися з новими підходами й знаннями. Більше того, Павлоградська лікарня стала базою для навчання інших медиків – з інших областей і навіть із-за кордону.

Забезпеченість персоналом наразі становить 90%. Медсестринський склад укомплектований повністю. Проте залишаються вакантними посади нейрохірургів, фізичних терапевтів та лікарів екстреної допомоги. Розширення потребує нових рук і сердець – лікарня росте разом із пацієнтською аудиторією.

Технічна база і телемедицина

Ще у 2002 році лікарня впровадила телемедичну платформу – однією з перших в Україні. Сьогодні ця технологія продовжує працювати, допомагаючи консультувати пацієнтів дистанційно. Вона активно використовується у відділеннях анестезіології, педіатрії, реанімації. Медики мають змогу оперативно зв’язуватись з колегами в лікарні Мечнікова, інших медичних закладах Дніпра, Києва, навіть за кордоном.

Окрім телемедицини, лікарня системно впроваджує малоінвазивні втручання, сучасну лабораторну діагностику, цифрові інструменти обліку пацієнтів. Це дозволяє скоротити час перебування хворого у стаціонарі, зменшити ускладнення та покращити якість життя пацієнтів.

Ендопротезування – з мрією про мобільність

Із 2013 року Павлоградська лікарня займається ендопротезуванням кульшових та колінних суглобів. Довгі роки вартість самого імпланту лягала на плечі пацієнтів. Сума сягала 150 тисяч гривень. У 2025 році ситуація змінилася – МОЗ централізовано постачає протези, завдяки чому медична послуга стала доступнішою.

Уже проведено понад 20 операцій, усі – успішні. Запроваджено електронну чергу, що дозволяє прозоро та оперативно координувати процес лікування. Кожен пацієнт має змогу отримати своєчасну допомогу без зайвого фінансового навантаження. Лікарня поступово формує нову медичну культуру: коли інвалідність – не вирок, а тимчасова складність.

Медреформа – виклик і ресурс

Медреформа в Україні має чимало прихильників і критиків. Але Ірина Жицька бачить у ній позитив. Найголовніше – це можливість фінансової автономії закладу, гідна оплата праці, нові форми співпраці з НСЗУ. Сьогодні лікарі отримують 30-40 тисяч гривень, медсестри – до 18 тисяч. Є преміальні виплати, що сягають 20 тисяч. Це стимулює команду працювати краще та ефективніше.

Крім того, зменшення бюрократії дало змогу сконцентруватись на медицині, а не на звітності. Пацієнт має чіткий перелік гарантованих послуг, які надаються безкоштовно. Зросла довіра до лікарів, рівень обслуговування, зменшилась кількість скарг. Також активно працюють платні послуги – це ще один ресурс для розвитку лікарні.

Війна і психічне здоров’я

Психологічні наслідки війни вже проявляються у статистиці. Зростає кількість інфарктів, інсультів, депресій, психосоматичних розладів. Найгірше, що стресові фактори вражають навіть молодь. Лікарня зреагувала відкриттям нових напрямків: психотерапія, клінічна психологія, реабілітація.

Команда активно співпрацює з волонтерами, психологами, громадськими організаціями. Спільно розробляються програми допомоги внутрішньо переміщеним особам, ветеранам, дітям. Психічне здоров’я – новий виклик для української медицини, і Павлоград не пасе задніх.

Депутатство: медик у владі

Ірина Жицька стала депутаткою Павлоградської міської ради не випадково. Її обирали колеги-медики, пацієнти, громадськість. Вона хотіла, щоби голос медичної спільноти був почутий. І це вдалося.

Депутатство допомогло налагодити прямий діалог з міським головою, депутатами, управлінцями. Завдяки цьому були відремонтовані операційні блоки, закуплене обладнання, виділені кошти на ліки та господарські потреби. Медики Павлограда мають гідні умови праці, щороку в місті проводиться конкурс «Кращий лікар року». Така підтримка – не розкіш, а потреба часу.

Рух уперед: реформи, освіта, мрії

Ірина Жицька переконана: навіть у час війни українська медицина повинна розвиватися. Вона бачить у своїй роботі місію – створити лікарню майбутнього. Де лікар – це не тільки професіонал, а й наставник, дослідник, реформатор. Де пацієнт не боїться йти до лікаря. Де довіра – фундамент.

Нині вона мріє завершити оновлення всіх відділень, збудувати сучасний реабілітаційний центр, залучити ще більше молодих спеціалістів. Але головне – зберегти дух команди, її відданість та натхнення.

Павлоградська лікарня інтенсивного лікування – це приклад успішної трансформації української медицини. Тут не лише рятують життя – тут формують нову медичну культуру. Культуру співпраці, довіри, професіоналізму. І як зазначає Ірина Жицька, все це стало можливим завдяки людям: тим, хто лікує, тим, хто підтримує, тим, хто вірить у майбутнє.

І в умовах війни саме така віра – найпотужніший інструмент виживання та розвитку.

 

 

Читайте також:

У Дніпрі чоловік напав на перехожого з серпом: потерпілий у лікарні

На Дніпропетровщині сімейні лікарі оприлюднили ціни за свої послуги

У Дніпрі лікарі підробляли аналізи на ВІЛ для зняття з військового обліку

Залишити відповідь