На початку року, коли Президент озвучив ініціативу про здешевлення ліків, українці сприйняли це як ковток свіжого повітря. «Нарешті!» – з полегшенням зітхнули ті, хто щомісяця викладає кругленькі суми за таблетки, інгалятори чи гормональні препарати. Закон, ухвалений у парламенті, мав стати символом справедливості: знищити корупційні схеми та зробити ліки доступними кожному.
Але за красивими гаслами ховалась незручна правда. Тонкий баланс, на якому тримався фармацевтичний ринок, було порушено. І тепер країна дивиться в очі фармацевтичній кризі, яка тільки набирає обертів.
Ціна ілюзії: де зникли обіцяні знижки?
Візьмімо приклад популярного знеболювального – «Німесил». Його ціна протягом кількох місяців поводилась як графік біржових котирувань: зліт – падіння – знову зліт. Замість стабільного зниження – короткий спалах здешевлення, за яким прийшов зворотний тренд.
Інша ситуація – «Гептрал», важливий для пацієнтів із проблемами печінки. Раніше аптеки продавали його зі знижкою в 30%. Тепер – лише за повну вартість, а в деяких точках і дорожче. Люди, які щодня залежать від цих препаратів, стали заручниками «цінової реформи».
Що ж насправді приховували маркетингові платежі?
МОЗ назвав їх «маніпулятивною системою», що змушувала аптеки просувати окремі бренди. Та фахівці ринку пояснюють: це не була просто комерція. Це була змодельована екосистема, де вигравав і виробник, і аптека, і головне – споживач.
Завдяки цим платежам аптеки могли:
- тримати ширший асортимент (навіть дорогі імпортні препарати, що купуються рідко),
- проводити акції та знижки,
- пропонувати альтернативи за нижчими цінами.
Скасування маркетингових домовленостей обрубало всі ці можливості. Пацієнт не лише не побачив дешевших ліків – він побачив їх менше.
Аптечна економіка: невидимі механізми
Середній запас ліків в аптеці – близько 5 500 позицій. Але активних – лише 2 100. Решта – для поодиноких випадків, коли людині конче потрібна специфічна терапія. Без підтримки виробників, аптеки просто не можуть дозволити собі зберігати ліки, які продаються раз на два-три місяці.
У малих містечках це стає критичним: замість того, щоб отримати необхідне лікування тут і зараз, пацієнтам доводиться чекати, ризикувати здоров’ям або шукати по всій області. Хіба це – доступність?
Занепад обіцяного ринку: цифри говорять самі за себе
За квітень ринок впав:
- на 2,15% у натуральному вираженні,
- на 7% у грошовому,
- великі гравці втратили 2-3% ринкової частки.
Це лише початок. Якщо тенденція збережеться, вже до осені ми можемо побачити:
- повномасштабні затримки постачання,
- дефіцит базових препаратів,
- зростання боргів між аптеками та дистриб’юторами.
Станом на червень, борги між учасниками ринку вже «висять» по 3 місяці. Коли рівень заборгованості досягне 40%, система почне сипатися, як картковий будинок.
Ручне регулювання vs. природний ринок
Чи можна боротися з проблемами ринку адміністративними методами? СЕО мережі АНЦ Микола Щербина переконаний: така політика – наче намагання латати дірку в човні аркушем паперу. Ціни виростуть, обсяг продажів знизиться, клієнти втратять довіру.
Маркетинг – не ворог, а засіб стабілізації. Він допомагав знижувати ціни, запускати конкуренцію, підтримувати лікарський фонд аптек. Без нього – хаос, нестача, зростання цін. І, як не прикро, найуразливіші – пенсіонери, хронічно хворі, родини з дітьми – платитимуть найбільшу ціну.
Аптечна скринька Пандори
Ринок – як складний механізм із безліччю шестерень. Вилучити одну – і почне тріщати все. Те, що задумувалось як добро, може обернутись на лихо, якщо ігнорувати природу економіки. Пацієнт має бути в центрі системи, а не її жертвою.
Чи є вихід? Так. Прозорий, регульований, але не руйнівний підхід до фармацевтичного маркетингу. Бо повернення довіри – завжди складніше, ніж її втрата.
Читайте також:
В аптеках Дніпра та області виявили завищення цін на ліки
На Дніпропетровщині сімейні лікарі оприлюднили ціни за свої послуги
У Дніпрі змінились ціни на картоплю. Скільки доведеться платити
