Бог Род у слов’ян був головним Божеством їхнього Всесвіту. Його називали ПершоБогом, первинним Духом, Творцем всього сущого. Слов’яни вірили, що він народився із Світового яйця, а потім створив три мірності: Прав – небесну, Яв – земну і Нав – загробну. Йому належить створення першого кола слов’янського пантеону, куди увійшли Сварог, Семаргл, Хорс, Велес, – розповідає ЭVA .
Як створювався Всесвіт
Бог Род розділив земний світ на три частини: верхній, середній, нижній. Верхній розташований на небесах, де живуть Божества, які правлять людьми. Вони завжди чинять ПРАВедно, а тому небесний світ називається Прав.
Світ людей розмістився нижче і був ЯВлений людям Богами. Звідси його назва – Яв.
Нижній вимір називається Нав‘ю. Це країна ночі, де мешкають мертві душі. Вважалося, що потрапити туди можна, якщо перетнути Океан, який оточує Землю.
Род створив Світове Дерево – Дуб. Його крона огорнула Прав, стовбур проходив через Яв, а коріння сягало глибоко в Нав. Далі він відокремив Правду від Кривди, від нього пішли слова ПриРода, заРодження, уРожай, Родючість, Рідня.
Бог Род у слов’ян відповідав за переРодження приРоди, наРодження Нового та за сім’ю. Він стежив за тим, щоб у світі все було в гармонії.
Як шанували Божество
Слов’яни не мали чіткого уявлення, як виглядає цей Бог. У капищах для поклоніння встановлювався ідол червоного кольору фалічної форми. Іноді його замінювало дерево. Молитися можна було будь-де і будь-коли. Адже слов’яни вірили, що це Божество скрізь та у всьому.
Ідол не вимагав жертвопринесення. Все, чого він хотів, на думку слов’ян – щоб на його честь влаштовували веселі свята. Вважалося, що влада цього Божества у світі безмежна. Він може змінити все, що забажає.
Міф про появу першого кола слов’янського пантеону
Щоб упорядкувати цей світ та стежити за його законами, Род породив із себе чоловічий та жіночий початок. Чоловіче втілилося в коваля Сварога, а жіноче у Богиню Ладу.
За переказами, Великий Сварог викував сталеві ланцюги, які пов’язали між собою всі елементи світобудови. А Лада, що у земному втіленні буда птахою Сва, літала світом, сповіщаючи людей про накази Роду. Вона ж стала старшою з породіль, народивши доньку Лелю. Від Лади пішло багато слів, пов’язаних із сімейним порядком: «ладити», «налагоджувати», «лад». Вона стала матір’ю дванадцяти місяців, а її дочка Леля – покровителькою врожаю.
Лада, Леля та Бог Род у слов’ян вважалися божествами продовження роду людського, захисниками вагітних жінок та маленьких дітей.
Вони народили ще двох Богів – Велеса і Семаргла. Велес став покровителем скотарства та фольклору. Відразу після створення світу він пішов у Яв, де став жити і допомагати людям. А Семаргл, перетворюючись на крилатого вогняного пса, служив вісником між Яв’ю та Прав‘ю.
Пізніше з’явилися Прабогіні Доля та Недоля, які виплітали людські Долі разом із богинею Макош.
Лада – жіноча іпостась Бога Роду
Род і Лада шанувалися слов’янами найбільше, вони були невід’ємною частиною їхнього світогляду.
Лада – Богиня Космічної Любові, дружина Сварога, жіноча іпостась Роду. Вона не входила до божественного пантеону, тому що належала до тієї вищої енергії, до якої належав сам Род.
У неї було багато імен: Мати Богів, Мати Лелева, Рожаниця, Богиня достатку, Шлюбу, Заступниця від усього лихого. Їй молилися під час весіль та пологів, просили гарного врожаю під час засіву, закликали себе захистити від гніву Божеств. Навіть обряд весілля у давніх слов’ян називався «ладини».
Життєдайне єство Лади народило Бога Рода у слов’ян. Тільки її могутня творча енергія була здатна підірвати структуру Світового яйця, активувати спляче інформаційне Поле і спрямувати його на творення.
Род не зміг би народити сам себе без цього Джерела Всесвіту. Щоб йому народитися, у Всесвіті потрібно було запустити механізм зародження та звільнити шлях для чоловічої іпостасі. Це могло статися лише завдяки жіночій енергії. Тому первинне правління світом належить саме Ладі.
Лада також має чоловічі іпостасі. Серед них – Лад, Бог злагоди. Звідси походить традиція потискання долонь під час зустрічі. Ще одна її іпостась – маленький хлопчик Лель, який вмів перетворюватися на гарну дівчинку Лелю. Грецький прототип Леля – Ерос, а у римлян це Амур. Лель дарував любов, здатну охопити навіть найхолодніші серця.
Остання чоловіча іпостась Богині – Услад, що означає «насолода». Це втілення емоційно-чуттєвих енергій, які закликають до радості та насолоди від кохання.
Зовнішня характеристика Лади залежала від пори року. Взимку її зображували, як біляву красуню в білосніжному одязі, у весняно-літній період – із золотавим волоссям, увінчаною квітами, восени – вогненно-червоною, оточеною плодами. Символом Богині була береза. Вважалося, що це дерево мало ті якості, які вона втілювала – Витонченість, Гармонію, Порядок, Злагодженість Душі та Тіла.
Оскільки Лада уособлювала Любов, Красу і все Живе, в якості жертвопринесення їй можна було дарувати тільки живі квіти. Звідси походить сьогоднішня традиція дарувати жінкам на свята букети. Це творча енергія у чистому вигляді, тому вона завжди прихильна до всіх людських прохань. Навіть на ненависть вона відповідає Любов‘ю.
Ось так шанувалися Богиня Лада і Бог Род у слов’ян – творці всього сущого на цій землі. Сьогодні ми повертаємося до давніх традицій, вивчаємо своє коріння та походження. Нам дуже важливо згадати свої першоджерела, щоб спиратися на них при побудові свого благополучного майбутнього.
ЭVA
Читайте також: Магія козаків-характерників: як їм все це вдавалося
1 коментар