Операція української Служби безпеки під кодовою назвою «Павутина» завдала масштабного удару по стратегічній авіації Росії, спричинивши багатомільярдні збитки та втрати десятків літаків.
Як це відобразиться на ресурсах держави-агресора і її здатності продовжувати ракетні атаки – аналізує військово-політична оглядачка «РБК-Україна» Уляна Безпалько.
1 червня стало знаковим днем для українських оборонців – СБУ здійснила вражаючу за масштабами операцію з атакою на російські військові летовища. За допомогою 117 FPV-дронів, які були запущені з території самої ж Російської Федерації, вдалося завдати удару по ворожих аеродромах. Дрони управлялись дистанційно в реальному часі.
За офіційними даними Генерального штабу України та СБУ, було уражено 41 повітряне судно. Центр протидії дезінформації уточнює, що принаймні 13 з них було повністю знищено. У проросійських спільнотах цю подію вже охрестили «чорним днем російської авіації», а українські експерти називають її можливою поворотною точкою в затяжній війні.
Наслідки удару
Інформацію про результати атаки підтвердили незалежні аналітики OSINT, які після аналізу супутникових знімків повідомили про знищення щонайменше 12 літаків стратегічної авіації РФ. Зокрема, мова йде про вісім бомбардувальників Ту-95МС/МСМ (носії ракет Х-101, Х-55, Х-555) та чотири Ту-22М3, які запускають ракети Х-22 та Х-32. Разом із Ту-160 ці літаки є основою російської стратегічної авіації.
Попередній аналіз наслідків ще триває, і остаточна кількість знищених або виведених із ладу літаків може зрости. Серед пошкоджених, імовірно, є також транспортні борти Ан-12, можливо – Ту-160, а також літаки далекого радіолокаційного спостереження А-50, які виконують роль «очей» російської стратегічної авіації.
Як розповів Іван Киричевський з Defense Express, на базі «Іваново» стояли на зберіганні літаки А-50. Із близько 30 виготовлених за часів СРСР, лише десять перебували у строю РФ, інші були в різному технічному стані на консервації.
Особливо цінним у цій атаці став удар саме по тих бортах, які запускають ракети по Україні. Ту-22М3 за роки вторгнення випустили понад 400 ракет, а Ту-95 і Ту-160 – майже 2500.
Станом на 31 травня 2025 року, за інформацією джерел у Силах оборони, флот російської стратегічної авіації нараховував 154 одиниці: 16 Ту-160, 62 Ту-95МС/МСМ і 76 Ту-22М3. Але реальна боєздатність цього парку була значно нижчою – частина машин простоювала через технічні несправності або використовувалась як «донори» для ремонту.
Реальна картина боєздатності
Експерти вважають, що до моменту атаки в РФ було не більше 25–30 придатних до польотів Ту-95, 13 Ту-160, з яких частина перебувала на багаторічній модернізації, і близько 25 Ту-22М3. Щодо літаків А-50У – у робочому стані могло бути лише три одиниці, тоді як 10–12 залишалися на консервації. Які саме борти були уражені, офіційно поки що не уточнюється.
Відновлення втрат – майже неможливе
Після цієї атаки масштаби збитків для авіапарку Росії виглядають катастрофічними. Оскільки Москва вже не здатна виготовляти нові літаки цих моделей, відновити втрати навіть частково буде вкрай складно. Пошкоджені борти потребуватимуть складного й дорогого ремонту, а повноцінна заміна – взагалі недоступна.
Як підкреслив Киричевський, це невідтворюваний ресурс. Тобто навіть якщо знищено лише 10-15% від загального числа, це значно більше, ніж кількість літаків, які РФ зазвичай піднімає для масованих обстрілів.
Наприклад, Ту-95 теоретично може нести до 8 ракет Х-101, проте через технічні обмеження завантажується лише частково. Зазвичай для ударів залучаються 2–3 ескадрильї. Упродовж року Росія не використовувала більше ніж 18 літаків одночасно в європейській частині країни.
Ту-22М3 зазвичай несе максимум дві ракети Х-22 або Х-32, хоча може й три. На відміну від Х-101, ці ракети застосовуються значно рідше – останні удари зафіксовані в лютому та травні.
Геополітичні наслідки
Російська стратегічна авіація – це важіль тиску та інструмент підриву української енергосистеми, промисловості та критичної інфраструктури. Зменшення кількості боєздатних бомбардувальників послаблює спроможність ворога проводити регулярні обстріли.
За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), ця атака може суттєво обмежити можливості Росії для ракетного терору, бодай тимчасово. Якщо РФ хоче зберегти попередню інтенсивність обстрілів, їй доведеться використовувати усі наявні повітряні сили, або ж витрачати більше часу на підготовку кожної наступної атаки.
Крім того, низка аеродромів зазнала пошкоджень, що призведе до перевантаження решти літаків та, ймовірно, потреби їх передислокації для уникнення повторних ударів.
«У Росії зараз паніка, повсюдно проводяться обшуки та перевірки. Але сховати ці літаки вже фактично ніде. Україна довела, що діє на новому технологічному рівні – точні удари малопотужною зброєю, але з великою ефективністю. Лише за один день було виведено з ладу до 30% стратегічного авіапарку ворога», – наголосив авіаексперт Костянтин Криволап.
Політичний і психологічний ефект
Цей удар також має символічне значення: він продемонстрував світу, що Росія не в змозі захистити навіть свою елітну авіацію – ключовий елемент ядерної тріади. Для українців же це стало моментом емоційного піднесення на тлі виснажливої боротьби на фронті.
Але, попри цей успіх, зберігати пильність – життєво необхідно. РФ ще має далекобійні дрони та інші типи ракетного озброєння, здатного завдавати значної шкоди.
Читайте також:
Примус до миру. Чому росія нарощує удари по Україні, поки кремль «готується» до переговорів
Покровськ і не тільки: які міста може захопити росія до кінця року
Росія до початку війни з Україною була здатна захопити Європу
