У такий важкий час для нашої нації та країни, ми маємо чітко усвідомити в чому ж суть нашої глобальної місії в цьому світі. Саме зараз світ стоїть на межі перед прірвою або пробудженням. І наша мета, суть і задача – нести наше Світло, древній вогонь Мудрості й Добра!
Давайте пригадаємо, усвідомимо свою велику силу, багатство землі! Наш міцний зв’язок з Природою не змогли знищити за тисячі років чужими – для нашої природи й ментальності – віруваннями.
Наш рід з давніх-давен ніс Світло, Космічне Знання про Всесвіт, зображаючи його Закони візерунками у побуті, під час святкувань, у піснях та звичаях. Наш природний стан – це любити цей світ і, попри шквал зла та болю, любити нашу землю та берегти рідну та красиву природу! Співати разом, збиратися знову докупи, як це робили наші пращури! ЖИТИ! Навчити весь світ знову ЖИТИ!
Жити Душею, Серцем, Красою, Співом, Кохання та Добром!
Але ні одна культура світу не зберегла в пам′яті,чи на підсвідомості, знання про свою світлоносність. Бо нема чого зберігати. Українці – нація Світлоносців.
Українці на Різдво взяли ( і тримають до цих пір) в руки Зорю, і не тільки взяли, а й ходять з нею і провіщають Коляду – Різдво всього Живого у Новому земно-космічному циклі. І на Великдень ми славимо Зорю, бо кожна писанка уособлює собою прекрасну Аврору. Ми несемо світобудову. Ми – носії Світла, провісники Різдва всього Живого. А далі – Носії Світу і Всесвіту.
Це така вже глибока космологія, що інші космологічні релігійні концепції і доктрини, яких ми знаємо чимало, зараз у світі і приступити не можуть.
Якби ми, українці, знали яку культуру несемо, яку місію ми поклали на себе своїми світознавчими знаннями,своєю світотворною і плодотворною практикою життя, особливо у культурі Трипілля, що протрималася 4 тисячі років і дала нам таку космологічну кераміку, яку ми досі до кінця не можемо з′ясувати, якби ми знали про це, якби знали про нашу українську місію, то ми дуже і дуже поважно та розважливо на цій планеті стрічалися з іншими концепціями, доктринами, релігійними науками і т.д. і т.п.
Але забули… Через катаклізми льодовикового періоду, азіатських набігів, які змусили значною мірою зосередитися на виживанні.
Але ми вижили і тепер, в часи повторної ворожої навали, виживемо і повернемо наші знання повністю, отримаємо код Пробудження нації, нашу велич і Славу.
Нагадаємо світу, що Земля наша Прекрасна створена для Щастя людей. Допоможемо пригадати, що ми самі – і є Творці. Творці свого Щастя. Залишилося тільки стати Людяними!
Записано зі слів (з деякими змінами) Володимира Григоровича Данилейка – українського культуролога, народознавця, фольклориста, літератора, мистецтвознавця, поета.
Читайте також: Знайомимось із Дніпропетровщиною: Кодацька фортеця (ФОТО)
3 коментарі