15 червня в Канаді пройшов черговий саміт лідерів країн Великої сімки (G7). Цьогоріч подія пройшла у складний і вирішальний момент для України – не лише через тривалу війну з Росією, але й через зміну настроїв у глобальній політиці. На порядку денному були безпекові гарантії, санкції проти Кремля, допомога на відновлення та, звісно, відверта і непроста розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом.
Яким був цей саміт для Києва? Я спробую окреслити головні акценти, які варто тримати в полі уваги.
G7 – це не тільки про Україну. Але без України – жодного рішення
Саміт у Канаді зібрав лідерів Великої Британії, Франції, Італії, Німеччини, Японії, США та Канади – країни, які хоч і демонструють єдність, мають глибокі внутрішні розбіжності. Особливо помітно – у підході до російсько-української війни. Позиція Дональда Трампа дедалі більше контрастує з думкою решти лідерів.
І хоча жодна країна G7 не ставить під сумнів підтримку України в принципі, динаміка змінилася. Якщо раніше Київ був спільною справою і символом західної єдності, то сьогодні – це питання політичних торгів, економічного балансу та навіть емоційної втоми. Але Україна залишається маркером: чимало рішень на цьому саміті так чи інакше пов’язані саме з нами.
Дональд Трамп проти шістки: ізоляція чи стратегія?
Окрема увага – фігурі Дональда Трампа. Він – єдиний серед «сімки», хто прагне згорнути військову допомогу, обмежити санкції проти Росії та перевести тему війни в «режим очікування». На відміну від решти, він сповідує концепцію обережного дистанціювання: не конфліктувати з Путіним, зосереджуватись на внутрішній політиці США та уникати витрат.
Більшість країн G7 не поділяють цього підходу. Але – і не готові до рішучих дій без США. І саме тут – дилема: підтримати Україну без американської участі складно не лише політично, а й матеріально. Ще на початку року лідери ЄС розглядали ідею направити європейський контингент в Україну. Але сьогодні ця ініціатива – у кращому випадку пауза, у гіршому – забутий план. Як влучно зазначив президент Зеленський: «Європа ще не вирішила для себе, що вона буде з Україною повністю, якщо не буде Америки».
Безпека – перша і головна тема
Війна Росії проти України залишається центральним викликом у глобальній безпековій архітектурі. У Канаді порушать кілька ключових питань:
- Як гарантувати Україні військову та інформаційну підтримку, навіть якщо зміниться адміністрація США?
- Якою буде стратегія G7 у разі ескалації не лише на Сході Європи, а й на Близькому Сході?
Адже одночасно з українським фронтом світ спостерігає за ірансько-ізраїльською ескалацією. І ці дві теми для США – взаємопов’язані. Ресурси обмежені, і Трамп може використати ситуацію на Близькому Сході як привід для зменшення допомоги Києву.
Санкції: гальма чи новий імпульс?
Один із ключових інструментів тиску на Кремль – санкції. Але ефективність обмежується компромісами всередині G7. Наприклад, «цінова стеля» на нафту (60 дол./барель), яка мала обмежити російські доходи, вже давно втратила сенс. ЄС та Велика Британія готові знизити планку до 50, а то й 30 доларів. Але США – проти.
За даними Bloomberg, саме Трамп гальмує будь-які нові санкції. І хоч у Сенаті є законопроєкт (Грема-Блюменталя), який здатен кардинально посилити санкційний тиск, без «зеленого світла» Білого дому – його не реалізують. І це питання Зеленський винесе на особисту зустріч.
Розвідка – невидимий, але життєво важливий фронт
Близько 80 % українських розвідданих – із закордонних джерел, переважно США. Супутникові знімки, трекінг авіації, сигнали радарів – усе це не просто допомога, а основа тактичних рішень на фронті. У березні США вже тимчасово призупинили цей обмін – наслідки були миттєвими.
Тому одним із критичних пунктів для України є гарантії продовження цього партнерства. Це не вимагає нових бюджетів і дозволяє США зберігати вплив без прямої участі. Саме тому навіть у разі зменшення військової допомоги, збереження розвідувального обміну – ключове.
Зброя: допомога чи купівля?
Останні поставки від США очікуються в липні – те, що залишилось від бюджетів Байдена. Надалі – жодних гарантій. Україна вже не просить безоплатну допомогу, а хоче купити зброю – але для цього потрібен дозвіл Білого дому.
Європа може взяти на себе витрати, але без дозволу США не обійтись. Зеленський прямо заявив: «У нас є пакет зброї, який ми би хотіли купити в американської сторони. Домовитися про це можна тільки на рівні президентів.»
Роль Канади – не просто господар
Прем’єр Канади Марк Карні веде тонку гру – намагається стати мостом між Трампом і рештою G7. За словами експертів, зокрема Анни Лачихіної, екс-радниці в парламенті Канади, Карні веде чимало роботи за лаштунками: і дипломатичної, і комунікаційної.
Саме Канада цьогоріч головує в G7. І саме вона сформулювала один із ключових пунктів порядку денного: «справедливий і міцний мир в Україні». Запрошення Зеленського – вже жест, що Україна на першому місці.
Що очікувати від зустрічі Зеленського з Трампом?
Це, безперечно, найочікуваніший момент саміту. І навіть якщо домовленостей не буде офіційно, особисте спілкування може розставити акценти:
- Чи відкриє Трамп шлях до нових санкцій?
- Чи дозволить закупівлю зброї через Європу?
- Чи залишиться обмін розвідданими незмінним?
Усе це – базис майбутньої безпеки України. І навіть якщо відповіді будуть обережними, сам факт діалогу – важливий сигнал.
Саміт G7 у Канаді – це не просто міжнародна подія. Для України – це арена, де вирішується її найближче майбутнє: від санкцій до оборони, від економіки до безпеки. І поки Трамп обирає тактику стриманості, Київ – разом із партнерами – робить усе, щоб втримати єдність і не втратити головне: віру в підтримку.
Читайте також:
Різкий поворот: чому Трамп блокує «пекельні» санкції проти росії
100 днів хаосу. Як Трамп змінює правила гри для Америки та світу
Вибори, Трамп і перемир’я. Чого бояться і до чого готуються у владі та опозиції
